Чинадіївський замок Сент Міклош у 3Д

Чинадійово замок Сент Міклош Замки Закарпаття у 3D форматі

Чарівне Закарпаття славиться не лише своїми неймовірно красивими краєвидами, а й великою кількістю історичних пам’яток, особливо замками. На відстані 12 км від Мукачево, серед гірських схилів та на березі річки Латориця знаходиться невелике селище Чинадійово. Саме в цьому селі розташований один із найвідоміших замків Закарпаття – Чинадіївський замок «Сент-Міклош». Багато туристів долають тисячі кілометрів, щоб доторкнутися до історії, побувавши тут.

З історії створення фортеці

Чинадійовський замок «Сент-Міклош» – двоповерхова фортеця, побудована в 1450 волею барона Перені. Спочатку він планував збудувати невелике укріплення для охорони дороги, а згодом замок з’явився у всій красі, повністю відтворюючи риси романських оборонних споруд. Велику шкоду будівлі завдали польські війська графа Любомирського у 1657 році. Згодом фортеця перейшла у володіння княгині Ілоні Зріні. На початку 2000-х років замок знайшов нового господаря. Художник Йосип Бартош узяв у найм «Сент-Міклош» і почав відновлювати цю величну споруду.

Романтична історія замку

Політична діячка та захисниця замку «Паланок» Ілона Зріні (дружина графа Ференца Ракоці) була дуже відома і нею захоплювалися багато видатних осіб. Жінка була дуже красива та розумна. Хоча вона захищала Мукачівський замок, проте своє кохання Ілона поселила у Чинадійовському замку. Споруда стала місцем для романтичних зустрічей Зріні з графом Імре Текелі – ватажком повстанців проти диктату австрійської монархії, який був молодший за неї на 13 років. Будучи у замку «Сент-Міклош» неодмінно загляньте в простору залу на другому поверсі, де Ілона провела найкращі моменти свого життя.

За своє кохання Ілона заплатила дорогою ціною. Жінці не пробачили, що між владою та любов’ю Ілона обрала кохання, тому її разом із Імре посадили до в’язниці. Минув якийсь час і Ілона примусово стала монахинею, а згодом її відправили на заслання. Однак на засланні жінку знайшов улюблений Імре і з тих пір вони жили до кінця своїх днів. У Чинадійовському замку сьогодні влаштовують романтичні вечори, освідчення в коханні, тут пропонують руку та серце і.. навіть дають присягу на вічне кохання у шлюбі.

Розваги у середньовічному замку Сент-Міклош

На території та в залах Чинадіївського замку постійно проводяться пленери, виставки, концерти, семінари. Ви зможете насолодитися оглядаючи музейні експонати і подорожуючи таємними ходами замку на екскурсіях, що проводяться тут.

З 2012 року в Чинадійовському замку відбуваються події, що відтворюють період середньовіччя, та відтворюють їх учасники міжнародного фестивалю «Срібний Татош» щороку у травні. Сюди з’їжджаються туристи з усього світу щоб відчути атмосферу епохи, що давно минула, і добре відпочити. Тут і лицарські поєдинки, і постріли з арбалету, і середньовічні забави, демонстрація тогочасного одягу, танці, а ввечері незабутнє фаєр-шоу! Повернутись із «Сент-Міклош» без фотографій та відмінного настрою неможливо. Отримати уявлення про замок можна отримати, переглянувши наш 3Д віртуальний тур.

Захоплюючі екскурсійні тури замками Закарпаття регулярно проводить туристична компанія Про Карпати в екскурсії «Замки Закарпаття» з Ужгорода та Мукачева. Запрошуємо всіх бажаючих відвідати пам’ятку Закарпаття середньовічний Чинадійовський замок Сент-Міклош.

Чинадійово замок Сент Міклош – камінь, оживлений коханням

У 12 кілометрах на схід від Мукачева, там, де гори усе ближче підходять до річці Латориця, розташоване селище Чинадійово. Його історія тісно пов’язана з історією Мукачева. У письмових джерелах село Чинадійово (Чинадієво) вперше згадується у 1214 р. як Сент-Міклош. Ця угорська назва фігурує в офіційних документах аж до 1944 р. і походить від побудованого тут і названого ім’ям святого Миколи феодального маєтку. У 1264 р. король Іштван V дарує село Чинадійово магістру Аладару, королівському уповноваженому у справах до галицкого князя. Наприкінці XIV ст., у 1387 р., Чинадіївська домінія переходить у володіння магната Перені. А в XV ст. у селі будується замок власника домінії, що зберігся до наших днів. Він створений на кшталт більш древніх романських феодальних твердинь.

Архітектура

Зовні замок схожий на неприступну фортецю – це масивна сіра двоповерхова будівля з двома кутовими триярусними вежами, товщина стін якої перевищує 1 м. Замок має форму неправильного чотирикутника, витягнутого з півночі на південь. Зверху спорудження нагадує букву «П», широку, з короткими бічними сторонами. На першому поверсі палацу – шість кімнат і один зал, що називався колись палатою, із просторим вестибюлем. Другий поверх по своєму плануванню до певної міри повторює перший – там теж шістьох кімнат, трішки менше розмірами, і великий зал. Приміщення замка перекриті сферичними зводами з розпалубками, у той час як на вежах хрестоподібний звід. З першого поверху на другий можна було потрапити дерев’яними сходами, що розміщені всередині замка по центру будинку. Оскільки основою господарства феодала були натуральні повинності селян, то в замку малися й великі підвали для збереження продуктів, зерна.

Майже вся споруда покрита двосхилим дахом, лише південно-східне і північно-західне крила – трискатним, а на вежах – шатровий дах. Під дахом тягнеться ряд невеликих вікон-бійниць, що якби оперізують весь будинок.

Історія Замку

Коли домінія переходила до нового власника, мінявся й власник замка. У 1574 р. Чинадіївську домінію купив Михайло Телегді за 22 тисячі форинтів. А в 1610 р. замок хотів купити Іштван Н’ярі. З відповідним клопотанням він звернувся до короля, заявивши, що готовий сплатити 7 тисяч форинтів. Але чекати рішення купівлі він змушений був цілих 15 років! А ще через 15 років на одній зі стін замка з’явився герб, зроблений уже на замовлення родини Лоньої. У 1657 р. замок був значно пошкоджений польськими військами князя Любомирського, що змусило його власників провести ґрунтовні відбудовні роботи. Але з часом замок поступово втрачає своє стратегічне значення. На початку XVIII в. спорудження перестало відповідати своєму первісному призначенню. Правда, під час антигабсбурзької війни 1703-1711 р. замок ще послужив повстанцям – сюди відступив вождь цього руху Ференц II Ракоці після поразки повсталих від австрійських військ під Мукачевом 27 червня 1703 р.

Після закінчення останньої антигабсбурзької війни, Мукачівсько-Чинадіївська домінія (в 1612 р. у результаті об’єднання Чинадіївської і Мукачівської доміній була утворена одна – Мукачівсько-Чинадіївська) переходить у володіння австрійського імператора. У 1726 р. імператор Карл VI дарує Мукачівсько-Чинадіївську домінію, а разом з нею і сіло Чинадійово архієпископу Шенборну, рід якого володів Чинадієвом майже два століття.

Зараз тут тривають реставраційні роботи. Йосип Бартош